Криза фертильності у світі: чому знижується народжуваність
У багатьох країнах кількість дітей на одну жінку зменшується, а частина людей має менше дітей, ніж хотіла б. Проте нижча народжуваність не доводить, що біологічна фертильність погіршується в усіх. Ця стаття відокремлює демографічні дані від медичних висновків і пояснює роль умов життя, віку та здоров’я.

Коротко про головне
- Кількість дітей на одну жінку у світі суттєво зменшилася: за щорічними оцінками ООН, приблизно з 4,85 у 1950 році до 2,25 у 2023 році.
- Низький сумарний коефіцієнт народжуваності є демографічним показником і не доводить, що біологічна фертильність окремих людей погіршується.
- Сімейні плани залежать, зокрема, від бажань, партнерських стосунків, віку, здоров’я, догляду за дітьми, житла та фінансової безпеки. Вага цих чинників різна в різних країнах і життєвих обставинах.
- Твердження ВООЗ, що приблизно кожен шостий дорослий стикається з безпліддям, стосується прожитої частини життя й не є доказом зростання з часом.
Що взагалі означає криза фертильності?
Поняття кризи фертильності часто об’єднує різні побоювання: народжується менше дітей, люди мають менше дітей, ніж хочуть, або вагітність не настає попри бажання мати дитину. Ці питання пов’язані, але не тотожні. Тому низька кількість дітей на одну жінку не дає підстав діагностувати стан фертильності населення.
У медицині фертильність зазвичай означає здатність уможливити вагітність. У демографії йдеться про народження, які справді відбулися. Розрізняти ці речі допомагають чотири поняття:
- Кількість народжень
- Абсолютна кількість дітей, які народилися за певний проміжок часу. Вона залежить також від того, скільки людей зараз перебуває у віці, коли зазвичай створюють сім’ю.
- Загальний коефіцієнт народжуваності
- Зазвичай кількість живонароджених на 1000 жителів за рік. Оскільки знаменник охоплює все населення, його вікова структура впливає на показник.
- Сумарний коефіцієнт народжуваності, або СКН
- Показник, відомий також за англійським скороченням TFR, — це розрахункова кількість дітей, яку народила б жінка, якби вікові коефіцієнти народжуваності одного року залишалися незмінними протягом усього її репродуктивного життя. Це зріз поточних умов народжуваності, а не прогноз для окремої жінки чи цілого покоління.
- Біологічна фертильність
- Фізичні передумови настання вагітності. Значення мають вік, захворювання та фертильність обох учасників. Ці передумови не можна визначити за національним показником народжуваності.
Пояснення потребує й часто згадуваний рівень відтворення — близько 2,1 дитини на одну жінку. За низької смертності він приблизно описує заміщення покоління батьків наступним. Фактичне зростання чи скорочення населення залежить також від вікової структури, імміграції та еміграції. Значення 2,1 не є межею, на якій населення одразу стабілізується.
Наскільки знизився світовий сумарний коефіцієнт народжуваності?
Довготривалий спад є реальним. У зіставних щорічних оцінках ООН світовий СКН знизився з 4,852 дитини на одну жінку у 1950 році до 2,251 у 2023 році. Це приблизно 54 відсотки. Значення для порівняння за 1990 рік — 3,31. Основа — перегляд даних World Population Prospects 2024, представлених Our World in Data.

Показано історичні щорічні оцінки до 2023 року. Для порівняння важливо брати одну версію даних і відрізняти оцінки від прогнозів на майбутнє.
Для тлумачення важливий час народжень. Коли люди стають батьками пізніше, СКН спочатку може падати, навіть якщо частина відкладених народжень відбудеться згодом. Остаточну кількість дітей у покоління можна оцінити лише тоді, коли його період створення сімей переважно завершився. Отже, зниження річного показника не означає автоматично, що кожне покоління має пропорційно менше дітей.
Порівняння країн і регіонів за один рік
Відмінності великі. Щоб не змішувати різні статистичні роки, усі наведені нижче значення стосуються 2023 року та того самого перегляду даних ООН. Діаграма показує сім вибраних країн поряд зі світовим орієнтиром. Це не рейтинг усіх країн.

Вибрані значення в дітях на одну жінку, округлені до двох знаків після коми:
- Світ загалом: 2,25; Африка як регіон: 4,06.
- Нігерія: 4,48; Індія: 1,98.
- Німеччина: 1,44; Росія: 1,45.
- Японія: 1,21; Південна Корея: 0,72.
- Китай: 1,00; Таїланд: 1,21.
- Італія: 1,20; Іспанія: 1,21.
- США: 1,62; Сполучене Королівство: 1,56.
Вихідний ряд даних ООН дає змогу порівнювати на спільній основі. Новіші національні публікації можуть наводити інші значення, наприклад після перегляду даних або за пізніший рік. Це не обов’язково суперечність. Крім того, середні показники країн і регіонів приховують великі відмінності всередині населення.
Чому люди мають менше дітей або стають батьками пізніше?
Сімейні плани рідко формуються з однієї причини. Дехто свідомо обирає життя без дітей або меншу кількість дітей. Інші не знаходять відповідного партнера, відкладають початок чи не досягають бажаного розміру сім’ї. Вага різних пояснень залежить від країни, покоління та життєвих обставин.
Для людей, які хочуть дітей, кілька практичних перешкод часто поєднуються:
- Житло та вартість життя: більша оселя, поточні витрати й фінансові резерви впливають на рішення про першу або наступну дитину.
- Робота й дохід: строкові трудові договори, непередбачувані робочі зміни або страх професійних втрат можуть ускладнювати планування.
- Догляд за дітьми та час: надійний догляд мало допомагає, якщо його години не узгоджуються з роботою та дорогою.
- Розподіл турботи: той, хто переважно відповідає за зустрічі, домашні справи та догляд за дітьми, має менше можливостей брати додаткові завдання.
- Стосунки й підтримка: відсутність стабільних стосунків або вузьке коло підтримки може відкладати плани щодо дитини.
- Очікування від майбутнього: економічна невизначеність і тривоги про майбутнє можуть змінювати бажання або гальмувати їхнє втілення.
Звіт UNFPA за 2025 рік показує розрив між бажаннями та дійсністю. В опитуванні у 14 країнах 39 відсотків повідомили, що фінансові обмеження вплинули на бажаний розмір сім’ї або, ймовірно, вплинуть на нього. Це відповіді самих учасників з обмеженого кола країн, а не світовий розподіл причин усіх народжень, які не відбулися.
З цього опитування не можна вивести загальний порядок важливості соціальних і медичних причин.
Яку роль відіграють біологічні межі?
Що пізніше людина намагається втілити бажання мати дітей, то відчутнішими можуть бути біологічні межі. Це більше, ніж питання правильного планування: дехто не може почати раніше, а інші стикаються з проблемами здоров’я незалежно від віку.
З віком кількість яйцеклітин зменшується, їхня якість погіршується, а ризики вагітності змінюються. Вік чоловіка теж може мати значення, проте зміни відбуваються інакше й мають менш чіткі межі. Середній віковий ефект не є індивідуальним прогнозом. Основи пояснюють статті про вік і жіночу фертильність та вплив віку на сперматозоїди.
Крім того, порушення овуляції, ендометріоз, пошкодження маткових труб, знижене утворення сперматозоїдів та інші захворювання можуть ускладнювати зачаття. Краща діагностика може зробити ці проблеми помітнішими. Тож сама кількість діагнозів ще не показує, чи біологічна фертильність загалом погіршується.
Наскільки поширене безпліддя насправді?
Безпліддя є реальною й поширеною проблемою здоров’я. ВООЗ визначає його як відсутність вагітності після щонайменше дванадцяти місяців регулярних статевих контактів без контрацепції. Це визначення не означає, що за відомих проблем завжди треба чекати рік, перш ніж звертатися по пораду.
Часто цитоване твердження, що безпліддя стосується приблизно кожного шостого дорослого, означає безпліддя в якийсь момент уже прожитої частини життя. Узагальнена оцінка поширеності впродовж життя становить 17,5 відсотка, а 95-відсотковий довірчий інтервал — від 15,0 до 20,3 відсотка. Основа — аналіз ВООЗ за 2023 рік та систематичний огляд Cox і співавторів із дослідженнями за 1990–2021 роки.

Це не означає ані того, що всі ці люди мають безпліддя зараз, ані того, що вони назавжди позбавлені можливості мати дітей. Огляд також наводить поширеність за визначені періоди дослідження — 12,6 відсотка. Ці два значення не є порівнянням до і після: різні періоди спостереження та досліджувані групи не дають підстав робити висновок про зростання. Слід врахувати й суттєві відмінності між дослідженнями.
Зниження кількості сперматозоїдів: що показують дослідження, а що лишається відкритим?
Можливе погіршення якості сперми обговорюють у науці вже багато років. Великий метааналіз Levine і співавторів описує зниження концентрації та загальної кількості сперматозоїдів у розглянутих дослідженнях за 1973–2018 роки. Це результат, який варто сприймати серйозно.
Проте його не можна читати як повний підрахунок усіх чоловіків світу. Зразки сперми походять від різних груп населення, а добір учасників, методи досліджень і охоплення регіонів відрізняються. Огляд Auger і співавторів пояснює ці методологічні обмеження та питання про те, які регіональні спостереження можна узагальнювати.
Тому спостережувані зниження не варто відкидати без розбору. Водночас зниження одного параметра сперми не дорівнює такому самому зменшенню ймовірності вагітності й не пояснює певну частку спаду кількості народжень. Для цього потрібно разом досліджувати показники сперми, реальні вагітності та суспільні умови.
Чому населення світу все одно може зростати?
Менша кількість дітей на одну жінку не означає негайного скорочення населення світу. У тих самих оцінках ООН у 1950–2023 роках воно зросло приблизно з 2,49 до 8,09 мільярда, тоді як СКН суттєво впав. Ці два показники вимірюють різні речі.

Кількість народжень залежить і від розміру покоління батьків. Водночас смерті та очікувана тривалість життя змінюють чисельність населення. Тому зростання може тривати певний час, хоча кількість дітей на одну жінку вже падає. До того ж світове значення 2023 року, близько 2,25, усе ще перевищує часто вживаний орієнтир відтворення близько 2,1. Дані ООН про населення через Our World in Data.
Які демографічні наслідки має мала кількість народжень?
Якщо нові покоління довго залишаються менш численними, вікова структура змінюється. Масштаб наслідків залежить від країни, регіону та політичних рішень.
- Праця та послуги: менш численні молоді покоління можуть ускладнювати залучення фахівців, наприклад у догляді та інших сферах із великою потребою в персоналі.
- Соціальний захист: співвідношення людей, які працюють, і пенсіонерів змінює фінансування пенсій, охорони здоров’я та догляду.
- Регіональна інфраструктура: деяким населеним пунктам потрібно менше шкільних місць і водночас більше послуг для старшого віку. Інші можуть і далі зростати завдяки припливу жителів.
- Адаптація: імміграція, продуктивність, участь у зайнятості та надійна інфраструктура — різні способи реагувати на зміни.
Ці наслідки роблять спад важливим для політики. Але вони не створюють для окремих людей обов’язку мати дітей. Добра сімейна політика підтримує самостійні рішення, а не покладає на приватні життєві плани відповідальність за числову ціль.
Криза фертильності: перевіряємо поширені міфи
- Міф: зниження кількості народжень пояснюється щепленнями проти COVID-19.
- ВООЗ не бачить доказів того, що вакцини проти COVID-19 погіршують фертильність. Крім того, довготривалий спад у демографічних даних починається задовго до 2020 року. Збіг у часі не замінює доказу причинного зв’язку. ВООЗ про вакцини проти COVID-19.
- Міф: пандемія пояснює всі тривало низькі показники народжуваності.
- Пандемічні роки можуть відкладати рішення та впливати на короткі спади або пізніше здійснення відкладених народжень. Тривалі наслідки потрібно досліджувати за країнами й періодами. Таке пояснення не замінює погляду на розвиток протягом десятиліть.
- Міф: медичне безпліддя пояснює весь спад кількості народжень.
- Безпліддя має значення, але кількість народжень залежить також від сімейних бажань, кількості потенційних батьків та їхніх умов життя. Сама поширеність медичного стану не пояснює демографічного часового ряду.
- Міф: токсичні речовини довкілля, наприклад BPA, — єдина причина.
- Впливи довкілля належать до питань дослідження репродуктивного здоров’я. Однак вони не дають простого пояснення відмінностей між країнами чи всього спаду кількості народжень. Правдоподібний біологічний механізм ще не доводить його внеску в популяційну тенденцію.
- Міф: вища освіта та робота неминуче заважають мати дітей.
- Освіта й робота змінюють життєві шляхи та можуть відкладати створення сім’ї. Чи призведе це до тривало меншої кількості дітей, залежить також від підтримки й можливості поєднувати обов’язки. Неминучого індивідуального зв’язку немає.
- Міф: це стосується лише заможних промислових країн.
- Зниження показників народжуваності спостерігається в дуже різних регіонах світу. Темп і початкові рівні відрізняються, як показують дані ООН. Спільна тенденція не означає однакових причин у кожній країні.
- Міф: після кризи автоматично настає тривалий бебі-бум.
- Відкладені народження можуть відбутися пізніше. Але коротке зростання не доводить ані тривалого бажання мати більшу сім’ю, ані довгострокового розвороту тенденції.
- Міф: мало народжень означає, що більше ніхто не хоче дітей.
- Дехто свідомо обирає не мати дітей або створити меншу сім’ю. Іншим практичні перешкоди заважають досягти бажаного розміру сім’ї чи відтерміновують це. Ці ситуації варто розрізняти.
Що можна врахувати у власних сімейних планах?
Світовий показник не розповість, яким буде ваш особистий шлях. Корисніше з’ясувати, чи хочете ви дітей, які умови вам потрібні та які питання здоров’я справді важливі саме для вас.
- Обговоріть бажання й умови: терміни, розподіл завдань, фінанси та підтримка не мають бути ідеальними, але про них варто говорити відкрито.
- Відокремлюйте інформацію від тиску: вік відіграє біологічну роль, проте статистика не замінює розмови про ваші життєві обставини.
- Підтримуйте здоров’я розумно: відмова від куріння, рух, збалансоване харчування та відповідальне ставлення до алкоголю є добрими основами. Вони не гарантують вагітності й не усувають усіх порушень фертильності.
- За симптомів зверніться по пораду щодо вашої ситуації: дуже нерегулярні або відсутні цикли, сильний біль, відомі захворювання чи попередні відхилення в результатах обстежень є підставою для індивідуальної лікарської оцінки.
- Оцініть терміни за відсутності вагітності: за регулярних статевих контактів без контрацепції та без відомих чинників ризику обстеження рекомендують жінкам, молодшим за 35 років, після дванадцяти місяців, а від 35 років — після шести. У віці понад 40 років або за відомих ризиків раніша консультація може бути корисною.
Рекомендація ASRM щодо обстеження 2026 року наголошує, що дослідження мають бути цілеспрямованими та якомога менш обтяжливими. Людям, яким для власного сімейного шляху потрібні, наприклад, донорська сперма чи медична допомога, не треба спочатку доводити безуспішні спроби такої тривалості, щоб звернутися по консультацію.
Це не підстава для загального раннього тестування всіх. Один лабораторний показник не може надійно передбачити майбутню фертильність. Якщо обстеження потрібне, слід врахувати можливі чинники з обох боків. Вибір лікування залежить від результатів: внутрішньоматкова інсемінація, ЕКЗ та ІКСІ — різні методи, а TESE є одним із варіантів хірургічного отримання сперматозоїдів.
Основи можна прочитати у статтях про овуляцію та фертильне вікно, внутрішньоматкову інсемінацію, ЕКЗ та ІКСІ. Для довгострокового планування може стати в пригоді й огляд заморожування яйцеклітин з особистих причин разом з обмеженнями методу.
Що можуть зробити політики та роботодавці?
Підтримка бажаного сімейного життя — це більше, ніж разова грошова премія. Потрібні умови, на які можна покладатися роками:
- Доступний за ціною догляд за дітьми з годинами, які відповідають реальному повсякденню.
- Передбачуваний робочий час і справедливий розподіл оплачуваної праці та турботи.
- Доступне житло й менша економічна невизначеність.
- Доступ до репродуктивної медичної допомоги та зрозумілих консультацій.
- Підтримка різних форм сім’ї та людей, які доглядають близьких.
Аналіз ОЕСР щодо народжуваності та сімейної політики розглядає, зокрема, догляд за дітьми, умови праці та вартість житла. Окремі заходи діють у своєму контексті; навіть розвинена сімейна політика не гарантує певного рівня народжуваності. Її цінність також у поліпшенні якості життя та свободи вибору.
Висновок
Зменшення кількості народжень у багатьох країнах і нижча кількість дітей на одну жінку у світі є добре підтвердженими демографічними змінами. Обмеження здоров’я та нереалізоване бажання мати дітей теж реальні. Жодне з цих тверджень саме по собі не пояснює іншого. Щоб зрозуміти кризу фертильності, потрібно разом розглядати народжуваність, біологічну фертильність та умови сімейного життя, не прирівнюючи їх. У ваших планах достовірна інформація, належна підтримка та своєчасна консультація за потреби корисніші за драматичні заголовки.



