Донорство сперми сьогодні — звична опція для самотніх матерів, ЛГБТ-пар і гетеропар із чоловічим фактором безпліддя. Але шлях до цього був сповнений курйозів, технічних проривів і зростаючого попиту: від експерименту з собаками у 1784 році, через заморожування сперми у 1950-х до ДНК-тестів, які з 2010-х зруйнували анонімність. За даними ВООЗ, кожна шоста людина репродуктивного віку стикається з безпліддям — ще одна причина знати історію донорства. Тут — стислий, але деталізований огляд понад 200 років розвитку.
Піонери 1784–1909: собаки, пір’я і скандал Панкоста
1784 року італієць Ладзаро Спалланцані довів на собаках, що запліднення можливе без статевого акту. 1790-го Джон Гантер у Лондоні, за легендою, провів першу інсемінацію спермою партнера — за допомогою пір’яної конструкції у спальні.
Перший задокументований випадок донорства — справа Панкоста (1884) у Філадельфії: лікар обрав «здорового» студента-медика, заплатив йому 5 доларів і стейк, а пацієнтку інсемінував таємно. У 1909 році випадок описали анонімно — справжній медичний трилер.
- Жінка не знала про процедуру — її провели під виглядом лікування.
- Вибір донора — за зовнішністю і здоров’ям, сумнівні критерії.
- Дитина народилася здоровою, мати так і не дізналася про донорство.
1910–1940: прихована практика і перші клінічні протоколи
У 1910–1940-х донорська інсемінація вже застосовувалася у деяких клініках — дискретно, рідко публікувалася. Лікарі записували процедури як «лікування безпліддя», а дані про донорів зберігали у закритих архівах. У наукових журналах з’являлися лише поодинокі анонімні звіти.
- 1914: американський лікар Аддісон Девіс Хард описав випадки «штучної інсемінації» — ще без чіткої термінології.
- У Великій Британії у 1930-х з’явилися перші структуровані протоколи, але публічних дискусій не було.
- У СРСР Ілля Іванов навіть експериментував із схрещуванням людини і шимпанзе — гучний провал.
Холод — прорив: гліцерин і кріозберігання з 1949 року
1949 року відкрили захисну дію гліцерину: сперматозоїди витримують заморожування без кристалізації. 1953/54 Реймонд Бунге і Джером К. Шерман з Айови повідомили про першу дитину після розморожування — так народилися сучасні банки сперми.
- Зберігання при −196 °C у рідкому азоті.
- Австралія у 2020 році повідомила про дитину з проби, замороженої понад 40 років — рекорд довготривалого зберігання.
- Сучасні «соломинки» для заморожування — винахід інженера NASA, який працював із ракетним паливом.
1960–1970-ті: перші офіційні банки і клінічні структури
У 1960-х університетські клініки США, Великої Британії та Скандинавії створили перші депо сперми. У Німеччині експериментували з банками для власних пацієнтів — тема залишалася чутливою і часто маскувалася як «лікування безпліддя».
- 1964: перші протоколи лабораторної підготовки сперми для IUI.
- 1969: «Sperm Bank of New York» — описана у науковій статті, з картотекою на папері.
- 1973: Данія почала організовувати донорство поза клініками — основа для майбутнього експорту.
Бум банків сперми: каталоги, «Геніус-банк» і скринінг на ВІЛ (1970–2000-ті)
У 1970-х донорство стало бізнесом: California Cryobank (1977) розсилала проби по США, Cryos International з Данії — по всьому світу. 1980-го мільйонер Роберт Грем заснував легендарний «Repository for Germinal Choice» — у народі «Нобелівський банк».
- Каталоги містили дані про колір очей, хобі, освіту — пізніше навіть фільтри «схожий на знаменитість».
- Криза ВІЛ у 1980-х: 6-місячний карантин і повторний тест стали міжнародним стандартом.
- Ліміти на кількість сімей (наприклад, 10 на донора у Великій Британії) — для уникнення ризику інцесту.
2000-ті — сьогодні: ДНК-тести, скандали і глобальні напівсестри/брати
Домашні ДНК-тести зробили анонімність ілюзією. Три гучних кейси:
- Дональд Клайн (США): лікар використовував власну сперму — понад 90 дітей, викрито через ДНК.
- Ян Карбаат (Нідерланди): щонайменше 79 нащадків, також із власної сперми.
- «Donor 150» (Великобританія): понад 150 дітей від одного студента — до введення лімітів.
Паралельно напівсестри і брати знаходять одне одного у форумах і додатках, обмінюються фото, історіями і медичними даними — феномен останніх 15 років.
Цікаві факти і рекорди зі світу донорства сперми
- Найдовше зберігання: понад 40 років замороженої сперми — і здорове немовля.
- Найвіддаленіша доставка: проби з Данії до Австралії — глобальна логістика стала нормою.
- «Стейк і 5 доларів»: так оплатили студенту у справі Панкоста — з вечерею.
- Міф «Геніус-банку»: банк хвалився Нобелівськими лауреатами, але донорували переважно студенти з високою освітою.
- Зв’язок із NASA: технологія заморожування сперми — спадок космічних розробок.
Майбутнє донорства: IVG, Smart-Matching і рекорди кріозберігання
- In-vitro-гаметогенез (IVG): створення сперми з клітин шкіри чи крові — поки лабораторні дослідження, але вже не фантастика.
- Smart-Matching: алгоритми автоматично порівнюють генетичні маркери, групи крові і ризики — секунди замість перегляду каталогів.
- Логістика 2.0: «сухі човники» і вакуум-упаковка зберігають проби до 48 годин без азоту.
- Супер-кріо: ультратонкі «цукрові плівки» або мікрокрапельна вітрифікація — швидше розморожування і краща рухливість.
- Домашні аналізатори: смартфон-мікроскопи і чіпи для перевірки рухливості сперми вдома.
- Блокчейн-реєстри: децентралізовані бази даних — прозорість і захист від підробок.
- Полігенні ризики: оцінка частих спадкових хвороб — практично, без «дизайнерських» фантазій.
Коротко: технології роблять донорство сперми швидшим, точнішим і глобальним — від клітин у пробірці до повної прозорості походження.
RattleStork — ком’юніті, підбір і юридична підтримка
RattleStork об’єднує майбутніх батьків і донорів, пропонує фільтри для підбору, шаблони договорів і простір для спілкування. Користувачі самі обирають, які медичні довідки бачити — RattleStork забезпечує зручну платформу для цього.

Висновок
Собаки Спалланцані, гліцерин у лабораторії, «геніус-банки» і ДНК-детективи — історія донорства сперми яскрава і несподівана. Сьогодні у вас більше інформації, інструментів і контактів, ніж будь-коли. Саме це і є сучасне донорство: знання, вибір і свобода знайти свій шлях.

