Юридична інформація про донорство сперми в Україні 2025: правила, відповідальність і підводні камені

Фотографія автора
Заппельфіліпп Маркс•
Український донор тримає стерильний контейнер для зразка у клініці

Донорство сперми в Україні дозволене та регулюється медичними нормативами. У цьому гайді стисло пояснюємо, що дозволено і що заборонено, чим відрізняється лікування в ліцензованій клініці від приватних домовленостей, як визначається батьківство, які права мають діти, зачаті за допомогою ДРТ, і де виникають реальні юридичні та медичні ризики. Для приватних сценаріїв через RattleStork подаємо практичні підказки і чек-листи з прямими лінками на профільні норми та офіційні ресурси.

Базова правова рамка (Україна)

Ключовий акт для ДРТ — Наказ МОЗ № 787 від 09.09.2013 «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні» (zakon.rada.gov.ua). Він визначає показання, скринінги, документообіг і роботу закладів охорони здоров’я. Правила походження дитини закріплені у ст. 123 Сімейного кодексу України (kodeksy.com.ua).

  • Донорство дозволене з медичних показань за письмової згоди пацієнтів і з дотриманням встановлених протоколів (Наказ № 787).
  • Анонімність донорів у клінічній практиці зберігається; передаються лише неідентифікаційні характеристики (загальна практика клінік: ISIDA: Donation & law).
  • Сурогатне материнство дозволене для подружніх гетеросексуальних пар за умов генетичного зв’язку щонайменше з одним із батьків (ст. 123 СКУ; секція 6 Наказу № 787: текст).
  • У 2025 р. Уряд підтримав проєкт закону про ДРТ із метою систематизації політики та гарантій (урядова новина: kmu.gov.ua).

Клінічне донорство vs приватні домовленості

Ліцензована клініка

  • Юридична визначеність: за правильно оформленою згодою в клініці донор не є юридичним батьком; батьківство визначається для намірених батьків згідно зі ст. 123 СКУ (СКУ).
  • Безпека і простежуваність: обов’язкові інфекційні скринінги, зберігання зразків, журналювання та форми обліку за Наказом № 787 (текст).
  • Донорська сперма: використовується кріоконсервована після відкладеного повторного тестування (опис практики: Аптека.ua).

Приватно/«удома»

  • Юридичний ризик: поза клінікою немає стандартної документації та ланцюга зберігання — зростають спори щодо батьківства, аліментів і персональних даних (огляди: Юридичний вісник).
  • Медичний ризик: відсутні обов’язкові тести, карантин, контроль якості; вищі ризики ІПСШ та помилок зразка (Наказ № 787 встановлює стандарти саме для закладів охорони здоров’я).

Батьківство та сценарії

  • Клінічне лікування — подружжя різної статі: за письмовою згодою чоловік записується батьком; донор не набуває прав/обов’язків (ст. 123 СКУ).
  • Сурогатне материнство: допустиме за умов, визначених Наказом № 787 (генетичний зв’язок, медичні показання, договір) — права намірених батьків захищені (МОЗ № 787).
  • Анонімний/відомий донор: історично інструкції допускали обидва варіанти, практично застосовується анонімність із наданням базових фенотипічних даних (ЛІГА: Інструкція; ISIDA).

Права дитини, зачатої за допомогою ДРТ

  • Законодавство України не містить окремого загальнонаціонального реєстру донорів чи права дитини на розкриття особи донора; переважає модель анонімності (аналітика: Moskalenko 2023).
  • Медичні дані ведуться та зберігаються закладом; обсяг інформації для пацієнтів — відповідно до згод і правил медичної таємниці (Наказ № 787).

Кому підходить? Безпека і типовий маршрут у клініці

Донорська сперма застосовується за медичними показаннями: азооспермія, важкі генетичні ризики тощо. Типовий протокол у ліцензованому центрі:

  1. Консультація та інформована згода (медична, юридична, психологічна за потреби)
  2. Вибір донора за фенотипічними критеріями/медичними довідками (без розкриття особи)
  3. Підготовка (моніторинг циклу; медикаменти за показаннями)
  4. Процедура (ВМІ/IUI або IVF/ICSI відповідно до показань)
  5. Післяпроцедурний супровід (тести на вагітність, ведення записів і форм обліку)

Деталі вимог і форм — у Наказі МОЗ № 787 та коментарях до нього (аналітика).

Юридичні наслідки: аліменти, податки, спадкування

Аліментні ризики

При клінічному донорстві з належними згодами донор не стає юридичним батьком, тож не виникає аліментного обов’язку; приватні домовленості без медичної документації підвищують ризик спорів (правила походження: ст. 123 СКУ).

Оподаткування

Податкове регулювання витрат на лікування/ДРТ залежить від індивідуальних обставин і чинних норм Податкового кодексу; уточнюйте у свого податкового консультанта (контекст і практика ДРТ: огляд 2025).

Спадкові питання

Спадковий зв’язок виникає з юридичними батьками. Донор, який не є юридичним батьком, не має ані спадкових прав, ані обов’язків щодо дитини (логіка випливає з ст. 123 СКУ).

Типові підводні камені в Україні

  • «Домашні» процедури: відсутність протоколів, скринінгів і актів згод загрожує судовими спорами й ризиками для здоров’я.
  • Неправильні або неповні форми згоди: помилки в паперах можуть поставити під сумнів бажаний статус батьків — перевіряйте шаблони й посилання на Наказ № 787 (текст).
  • Крос-бордер: застосовність іноземних правил/договорів не гарантується в Україні; великі мережі наполягають на українських документах і вимогах (огляди: BioTexCom — загальний огляд).

Приватне донорство з RattleStork: практичний чек-лист

  • Включайте ліцензовану клініку для скринінгів, зберігання і документів за Наказом № 787 (текст).
  • Перевіряйте анонімність і обсяг даних про донора відповідно до політики обраної клініки (ISIDA).
  • Фіксуйте письмові згоди, зберігайте копії всіх форм і медичних висновків; звіряйте, щоб формуляри коректно посилалися на норми СОП клініки і Наказ № 787.
  • У складних кейсах (сурогатність, іноземці, транскордонні програми) звертайтеся до спеціалізованого юриста з медичного/сімейного права (огляди: Юридичний вісник).
Пошук донора через RattleStork з юридичною та медичною підтримкою в Україні
Приватно — можливо, але юридично безпечно — лише з клінікою, правильними згодами та повною простежуваністю.

Висновок

В Україні донорство сперми та програми ДРТ дозволені за медичних показань і проводяться в клініках за Наказом МОЗ № 787. Походження дитини і права намірених батьків визначаються ст. 123 Сімейного кодексу. Анонімність донорів і відсутність публічного реєстру — важливі особливості української моделі (аналітика: Moskalenko 2023). Найбезпечніший шлях — через ліцензовану клініку з повним пакетом згод і медичною простежуваністю; приватні імпровізації створюють суттєві правові й медичні ризики.

Відмова від відповідальності: Вміст RattleStork надається виключно з інформаційною та освітньою метою. Це не є медичною, юридичною чи професійною порадою; конкретний результат не гарантується. Використання цієї інформації здійснюється на ваш власний ризик. Див. наш повну відмову від відповідальності.

Поширені запитання (FAQ)

Так, донорський матеріал застосовують у межах допоміжних репродуктивних технологій виключно у ліцензованих закладах охорони здоров’я з дотриманням вимог якості, безпеки, простежуваності та медичної документації.

Доступ зазвичай мають повнолітні жінки та подружні пари за наявності медичних показань, а прийнятність і безпеку процедури визначає клініка після обстеження та отримання інформованої згоди.

Так, діє режим анонімності донора, тож реципієнти і дитина не отримують ідентифікаційні дані, при цьому можуть надаватись узагальнені медичні відомості для забезпечення безпеки здоров’я.

Ні, за умови проведення процедури у ліцензованому закладі з належними згодами донор не набуває батьківських прав і обов’язків, а юридичне батьківство визначається нормами сімейного права щодо отримувачів лікування.

Загального права на розкриття ідентичності донора немає, натомість медична інформація без ідентифікації може використовуватися для охорони здоров’я дитини відповідно до правил зберігання даних клініки.

Клініки і відповідні підрозділи зобов’язані забезпечувати повну простежуваність від донора до клінічного використання з веденням повної медичної документації і зберіганням записів встановлені строки.

Можливо через уповноважені канали за умови відповідності вимогам якості, інфекційної безпеки, документування і простежуваності, тоді як приватне ввезення або неофіційні поставки клініками не приймаються.

Вона не рекомендована через медичні та доказові ризики, оскільки поза клінікою відсутні стандартизований скринінг, ланцюг зберігання і належна фіксація згод, що підвищує ризик для здоров’я і правову невизначеність батьківства.

Проводять клінічну оцінку і відбір донора, скринінг на інфекції, за потреби генетичну оцінку, контроль якості сперми, належну обробку та кріозберігання із повним документуванням усіх етапів до застосування в клініці.

Клініки застосовують внутрішні ліміти використання матеріалу одного донора для зменшення ризику непоміченої спорідненості і збереження простежуваності, після досягнення ліміту подальше використання припиняється.

Іноді клініка може резервувати зразки для проєкту братів і сестер у межах наявності та лімітів, але довгострокова гарантія недоступна і рішення ухвалюється індивідуально.

Юридичне батьківство встановлюється за нормами сімейного права щодо отримувачів лікування, а можливості для одностатевих пар в Україні обмежені практикою і чинними вимогами до оформлення родинних правовідносин.

Сурогатне материнство дозволене у врегульованому порядку для подружніх гетеросексуальних пар за медичними показаннями з вимогами до договорів, документів і обліку, а іноземним замовникам і нестандартним випадкам притаманні додаткові правові складнощі.

Покриття залежить від доступних програм і політики закладу, тож більшість процедур виконуються на платній основі, а умови доступу, черги і необхідні документи повідомляє обрана клініка.

Ні, медичні заклади використовують тільки матеріал з авторизованих ланцюгів постачання, що відповідає вимогам щодо якості, інфекційної безпеки, документування та простежуваності, і не приймають неофіційні зразки.

Коректні згоди, ідентифікація учасників, лабораторні звіти і повне ведення документів захищають пацієнтів і дитину, забезпечують клінічну безпеку та зменшують ризик спорів і помилок у подальшому.