Серійнi донори сперми 2025: коли одна людина має 50, 100 чи 1 000 дітей

Фотографія автора
Заппельфіліпп Маркс
Колаж із газетних статей про донорів сперми з великою кількістю дітей

У червні 2025 року світ обговорює феномен серійних донорів сперми: чоловіки, які мають десятки, сотні або навіть тисячі біологічних дітей. Відомі випадки, коли один донор стає батьком для понад 100 дітей у різних країнах. Це породжує етичні, медичні та юридичні питання: як контролювати кількість нащадків, як уникнути ризику інцесту, які права мають діти та донори?

Україна також стикається з цими викликами: приватні донори, міжнародні платформи, відсутність єдиного реєстру та обмежень. Нижче — найгучніші світові кейси, ризики та сучасні рішення для безпечної сімейної політики.

Павел Дуров – понад 100 дітей

Засновник Telegram, за даними New York Post, має понад 100 дітей, більшість — через донорство сперми у 12 країнах. Він обіцяє рівний доступ до спадку для всіх нащадків. (Джерело)

Джонатан Джейкоб Мейєр – «Чоловік із 1 000 дітьми»

Голландський музикант, за даними The Guardian, став батьком для 550–1 000 дітей. Суд заборонив йому подальше донорство через ризик інцесту. Netflix зняв про нього фільм. (Джерело)

Арі Нагель – «Сперминатор» (США, 165 дітей)

Професор математики з Нью-Йорка має 165 дітей і планує завершити донорство у 50 років. (Джерело)

Кайл Горді – шлях до 100 дітей

Американський донор сперми має 87 підтверджених дітей, подорожує світом, щоб досягти «100 дітей». (Джерело)

Роберт Чарльз Албон – «Joe Donor» (понад 180 дітей)

Британський суд у 2025 році підтвердив понад 180 дітей від одного донора та попередив про ризики приватних донорств. (Джерело)

Клайв Джонс – 129 дітей з фургона

Пенсіонер із Ноттінгема доставляє сперму власним авто, має 129 підтверджених дітей. (Джерело)

Ентоні Грінфілд – 64 дитини через банк у Кенії

Американський донор передав понад 500 зразків у кенійський банк сперми, щороку плануються сотні нових вагітностей. (Джерело)

Дональд Клайн – клінічний скандал (мінімум 94 дитини)

Лікар із Індіани у 1970–80-х роках таємно використовував власну сперму для інсемінації пацієнток. Виявлено мінімум 94 дітей. Netflix зняв фільм Our Father. (Джерело)

Бертольд Візнер – історичний серійний донор (понад 600 дітей)

Віденський фізіолог у 1940–60-х роках став батьком для понад 600 дітей, використовуючи власну сперму у лондонській клініці. (Джерело)

Ризики та політичні виклики

Генетичні ризики – У 2025 році випадок мутації TP53 показав, як одна донорська проба призвела до 67 дітей, десятеро з яких захворіли на рак. (Джерело)

Відсутність обмежень – У Великій Британії донор може мати дітей у 10 сім’ях, у Данії — у 12, в Україні офіційних лімітів немає. ЄС обговорює єдину межу — 25 сімей на донора.

Приватний ринок – Групи у соцмережах, міжнародні банки сперми та кур’єрські доставки обходять реєстри. Це підвищує ризик інцесту та знижує контроль за медичними тестами.

Донорство сперми через RattleStork – сучасна альтернатива

RattleStork — платформа для пошуку верифікованих донорів сперми. Самотні жінки та пари можуть планувати домашню інсемінацію самостійно, без черг у клініках і прихованих платежів.

RattleStork – додаток для донорства сперми
RattleStork – додаток для пошуку донорів сперми.s

Висновок

Від мільярдерських планів Павла Дурова до Netflix-документалок про серійних донорів — ці кейси показують, як неконтрольоване донорство сперми створює етичні та медичні ризики. Єдині реєстри, чіткі обмеження та прозорі платформи — ключ до безпечної та справедливої сімейної політики в Україні.

Відмова від відповідальності: Вміст RattleStork надається виключно з інформаційною та освітньою метою. Це не є медичною, юридичною чи професійною порадою; конкретний результат не гарантується. Використання цієї інформації здійснюється на ваш власний ризик. Див. наш повну відмову від відповідальності.

Часті питання (FAQ)

Це донор сперми, який має десятки або сотні дітей, часто через приватні або міжнародні платформи, без контролю державних реєстрів.

Офіційних лімітів немає. Клініки рекомендують не більше 10–15 сімей на одного донора, але приватні донорства не контролюються.

Зростає ризик випадкового інцесту, а також поширення генетичних хвороб, якщо донор має спадкову мутацію.

Приватне донорство не контролюється державою, не має обов’язкових медичних тестів чи реєстрації. Клініки проводять скринінг, ведуть реєстр і обмежують кількість сімей.

Спермограма, скринінг на ВІЛ, гепатити, сифіліс, генетичні панелі (CFTR, SMA), група крові та резус-фактор. Важливо вимагати оригінали лабораторних довідок.

Донор проходить верифікацію, медичний скринінг і відеоінтерв’ю. Після цього можна замовити кур’єрський набір, відстежувати цикл і укласти юридичний договір через додаток.

В Україні це не гарантовано законом, але багато платформ (наприклад, RattleStork) підтримують відкритий доступ до інформації про донора за бажанням сім’ї.

Від 20 000 до 40 000 грн за цикл інсемінації; приватні донорства дешевші, але ризики вищі.

В клініці — лише компенсація витрат (5 000–15 000 грн). Приватна оплата не регулюється і може бути предметом спору.

Так, більшість клінік пропонують кріоконсервацію, що дозволяє планувати вагітності з одним донором у різний час.

Клініки блокують залишки зразків, інформують реєстр. У приватних випадках — юридична відповідальність не визначена.

Через DNA-бази (Ancestry, 23andMe), офіційні реєстри або платформи для пошуку донорських родин (Donor Sibling Registry, RattleStork).

При юридично оформленому донорстві донор не має прав чи обов’язків щодо дитини. Контакт можливий лише за згодою сторін.

Спермограма визначає концентрацію, рухливість і морфологію сперматозоїдів. Нормальні показники підвищують шанси на успіх; при низьких — рекомендовано ЕКЗ або ІКСІ.