Нерегулярні цикли, стійкі висипи акне, підвищене оволосіння, набір ваги та бажання мати дитину, яке не здійснюється: усе це може бути пов’язано із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Це одне з найпоширеніших гормональних порушень у репродуктивному віці в усьому світі і одна з головних причин порушень циклу та ановуляторного безпліддя. Цей посібник просто й зрозуміло пояснює, що таке СПКЯ, як розпізнати типові ознаки, як ставиться діагноз відповідно до сучасних настанов і які підходи до лікування вважаються доцільними сьогодні.
Що таке СПКЯ? Більше, ніж «кісти на яєчниках»
СПКЯ — це не окремий симптом, а синдром. Він описує повторюваний набір гормональних та метаболічних особливостей, який у кожної людини може проявлятися по-різному. Типовою є комбінація з:
- підвищених андрогенів, таких як тестостерон, або видимих ознак надлишку андрогенів, наприклад гирсутизму та акне
- порушень овуляції та циклу з рідкими або відсутніми менструаціями
- багатьох невеликих незрілих фолікулів у яєчниках, які на ультразвуку можуть виглядати як кісти
Важливо уточнити: ці фолікули зазвичай не є «справжніми» кістами, а зачатками фолікулів, які не дозрівають до овуляції. Отже, СПКЯ — хронічне функціональне порушення гормональної регуляції та обміну речовин, але не незворотна поломка яєчників.
Наскільки поширений СПКЯ у світі?
Великі огляди та міжнародні організації оцінюють, що близько 8–13% людей з яєчниками у репродуктивному віці відповідають критеріям СПКЯ, залежно від визначення та досліджуваної популяції. Багато людей отримують діагноз із запізненням, оскільки нерегулярні цикли, акне або оволосіння довго вважають «нормальними», або увага зосереджена лише на запобіганні вагітності.
Актуальні інформаційні матеріали Всесвітньої організації охорони здоров’я, наприклад PCOS-factsheet ВООЗ, та міжнародні настанови підкреслюють, що СПКЯ стосується не лише фертильності, а впливає на весь організм: від регуляції глюкози й артеріального тиску до серцево-судинного ризику та психічного здоров’я.
Типові симптоми СПКЯ — помічати раніше
СПКЯ зазвичай проявляється у пізній пубертатній фазі або в молодому дорослому віці, іноді ж діагноз виставляють лише при зверненні через нездійснений бажаний вагітність. Часті симптоми СПКЯ:
- нерегулярні менструації, цикли довше 35 днів або відсутні менструації
- дуже сильні або дуже м’які кровотечі без очевидної причини
- підвищене оволосіння на обличчі, підборідді, грудях, животі або спині
- стійке акне або дуже жирна шкіра після підліткового віку
- помітне порідіння волосся на голові або випадіння волосся в ділянці чола чи тімені
- набір ваги, особливо центрального типу в ділянці живота, часто всупереч незмінному харчуванню
- втома, потяги до їжі та значні добові коливання енергії
- складнощі із зачаттям через відсутність або нерегулярність овуляції
Ніхто не має усіх ознак одразу. Уже поодинокі сигнали, наприклад цикли регулярно довші за 35 днів або виражений гирсутизм, — підстава звернутися до лікаря для обговорення СПКЯ.
Причини та механізми — чому виникає СПКЯ
Точні причини СПКЯ досі остаточно не з’ясовані. Дослідження вказують на поєднання генетичної схильності, порушень гормональної регуляції та факторів довкілля. Статті провідних наукових центрів описують синдром як сукупність симптомів навколо гормонального ядра: надлишку андрогенів та інсулінорезистентності.
- Генетична схильність: СПКЯ у деяких сім’ях зустрічається частіше. Близькі родичі першого ступеня мають помітно вищий ризик розвитку типових ознак СПКЯ.
- Інсулінорезистентність: У багатьох людей спостерігається знижена чутливість до інсуліну. Організм виробляє більше інсуліну, що стимулює вироблення андрогенів в яєчниках і порушує дозрівання яйцеклітини.
- Вага та композиція тіла: Надмірна вага може посилювати існуючу інсулінорезистентність, але не є обов’язковою умовою. Є багато струнких людей зі СПКЯ.
- Навколишнє середовище і спосіб життя: Харчування, стрес, сон і фізична активність впливають на те, наскільки помітною буде генетична схильність, але самі по собі не пояснюють СПКЯ повністю.
Головна думка: СПКЯ — не «покарання» за неправильні рішення, а біологічна схильність, вплив якої можна коригувати за допомогою відповідних заходів.
Діагностика за настановами — критерії Роттердама та інше
СПКЯ — це діагноз виключення. Перш ніж його встановити, лікарі перевіряють, чи не пояснюють симптоми інші захворювання, наприклад порушення функції щитоподібної залози, підвищений пролактин або рідкісні генетичні причини. Лише після виключення таких альтернатив розглядають СПКЯ.
Багато професійних товариств орієнтуються на три основні критерії, відомі як Роттердамські критерії:
- рідкі або відсутні овуляції з нерегулярними або відсутніми менструаціями
- клінічні ознаки надлишку андрогенів, такі як гирсутизм або акне, або підвищені андрогени в крові
- полікістозні яєчники в ультразвуку з великою кількістю дрібних фолікулів
Зазвичай для припущення СПКЯ має бути принаймні два з трьох цих критеріїв. Велика міжнародна настанови з діагностики та лікування СПКЯ, доступна через Royal College of Obstetricians and Gynaecologists, узагальнює ці критерії й конкретні діагностичні шляхи та підкреслює важливість спільного інформативного діалогу з пацієнтом.
Також публічні портали охорони здоров’я, наприклад сторінки NHS та міжнародні організації на кшталт ВООЗ, у звичайній мові пояснюють, як встановлюється діагноз і які практичні поради можуть допомогти в повсякденному житті.
Для підлітків є особливі нюанси: симптоми пубертату, такі як акне та нерегулярні цикли, часто трапляються без СПКЯ. Настанови радять з обережністю ставитися до ранньої діагностики та радше спостерігати динаміку, ніж поспішно клеїти ярлик.
Довгострокові ризики — СПКЯ впливає на весь організм
СПКЯ — не лише питання фертильності. Без належного контролю синдром може підвищувати ризик розвитку різних захворювань:
- порушена толерантність до глюкози, предіабет і цукровий діабет 2 типу
- підвищений артеріальний тиск, несприятливий ліпідний профіль і метаболічний синдром
- серцево-судинні захворювання в подальшому житті
- апное під час сну, особливо при більшій масі тіла
- ущільнення ендометрія з підвищеним ризиком раку ендометрія, якщо менструації дуже рідкі або відсутні
- ускладнення вагітності, наприклад гестаційний діабет або підвищений артеріальний тиск
Тому міжнародні настанови рекомендують регулярний контроль артеріального тиску, глюкози крові, ліпідів і ваги незалежно від наявності бажання зачаття. Великі огляди ендокринологічних товариств підкреслюють, що СПКЯ потрібно розглядати як фактор ризику на все життя, а не лише як проблему 20–30 років життя.
Харчування та фізична активність — основа лікування СПКЯ
Зміни способу життя — перша рекомендація майже всіх настанов щодо СПКЯ. Вони не замінюють медикаментозну терапію, але значно підсилюють її ефект. Навіть помірна, стабільна втрата ваги у 5–10% у людей із надмірною масою тіла може помітно покращити цикл, гормональний профіль і метаболізм.
- Дієта, дружня до глюкози: багато овочів, бобових, цільнозернових продуктів, горіхів та якісних жирів стабілізують рівень глюкози й інсуліну. Напої з доданим цукром, солодощі та сильно перероблені закуски краще робити винятком, а не правилом.
- Регулярна фізична активність: рекомендовано не менше 150 хвилин помірної аеробної активності на тиждень плюс 1–2 сеанси силових вправ. Це покращує чутливість до інсуліну незалежно від ваги та позитивно впливає на настрій і сон.
- Стабільні рутини: достатній сон, регулярні прийоми їжі та стратегії зі зниження стресу допомагають згладжувати гормональні коливання.
- Харчові добавки: речовини, як-от міо-інозитол або D-хіро-інозитол, активно досліджуються. Матеріали Національного інституту здоров’я дітей і розвитку людини (NICHD) показують, що вони в деяких випадках можуть підтримувати цикл і метаболізм, але їх слід розглядати як частину загальної стратегії.
Важливіше за «ідеальну» схему те, щоб план підходив саме вашому способу життя. Екстремальні дієти, швидкі курси й суворі заборони рідко дають тривалі результати і можуть провокувати зриви в харчуванні, коливання ваги та емоційне виснаження.
Медикаментозне лікування — які є варіанти
Підбір препаратів залежить від ваших цілей, лабораторних показників і життєвої фази. Сучасні настанови наголошують на поетапному підході з активною участю пацієнта.
- Гормональна контрацепція: комбіновані контрацептивні таблетки, трансдермальні пластирі або вагінальні кільця можуть регулювати цикл і кровотечі, зменшувати менструальні болі та пом’якшувати акне або гирсутизм. Вони корисні, якщо наразі немає бажання завагітніти.
- Метформін: цей препарат покращує чутливість до інсуліну і часто використовується при інсулінорезистентності, предіабеті або підвищеному ризику діабету. Він може позитивно впливати на вагу, рівень глюкози, андрогени та цикл.
- Антиандрогени: препарати на кшталт спиронолактону або певні прогестини можуть зменшувати надмірне оволосіння і акне. Їх слід поєднувати з надійною контрацепцією, оскільки вони можуть бути шкідливими для плода.
- Індукція овуляції: при бажанні завагітніти міжнародні настанови часто рекомендують летрозол як засіб першого вибору для спричинення овуляції. Кломіфен є альтернативою, але дедалі частіше йому віддають перевагу летрозолу.
- Гонадотропіни: гормональні ін’єкції застосовують, коли пероральні препарати неефективні. Вони потребують ретельного моніторингу ультразвуком, щоб уникнути гіперстимуляції й багатоплідної вагітності.
- Медикаментозне керування вагою: в окремих країнах при вираженій надмірній масі тіла застосовують ліки, що знижують вагу і покращують метаболізм. Їх призначення має бути індивідуальним і базуватися на доказовості в спеціалізованих командах.
Корисні, написані просто огляди щодо діагностики і терапії можна знайти, наприклад, у пацієнтських матеріалах Американського товариства репродуктивної медицини (ASRM) та на сторінках NICHD (NICHD), де детально описані способи корекції способу життя, медикаментів та фертильні методи.
СПКЯ і бажання мати дитину — системний підхід
1. Основи оптимізувати
Перед будь-яким медичним лікуванням для досягнення вагітності варто звернути увагу на базові фактори. Дієта, дружня до глюкози, зниження ваги при надмірній масі тіла, відмова від куріння, помірне споживання алкоголю та більше руху підвищують частоту спонтанної овуляції та шанси на успіх подальших методів лікування.
2. Визначити овуляцію
Багато людей овулюють нерегулярно або взагалі не овулюють. Відстеження циклу за температурою, тести на овуляцію, спостереження за шийковим слизом і за потреби ультразвукове спостереження допомагають точніше визначати моменти овуляції. Паралельно слід перевірити інші фактори, як-от якість сперми партнера та прохідність маткових труб.
3. Індукція овуляції та інсемінація
Якщо спонтанні овуляції відсутні, застосовують летрозол або кломіфен для стимуляції дозрівання яйцеклітини. Залежно від ситуації може бути показана інтраутерінна інсемінація (IUI), при якій підготовлені сперматозоїди вводять безпосередньо в порожнину матки.
4. ЕКО та ІКСІ
Якщо незважаючи на індукцію овуляції вагітність не настає або є додаткові фактори, розглядають такі методи, як екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ/IVF) або інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда (ICSI). Люди зі СПКЯ мають підвищений ризик синдрому гіперстимуляції яєчників, тому плани стимуляції і моменти тригеру овуляції повинні бути ретельно продумані.
5. Інформація з надійних джерел
Національний інститут здоров’я дітей і розвитку людини (NICHD) має окремі розділи про СПКЯ і фертильність із детальними поясненнями гормональної стимуляції, індукції овуляції, IUI, ЕКЗ та ICSI. Такі ресурси — хороший старт для того, щоб більш підготовлено обговорювати варіанти з лікарем.
СПКЯ протягом життя — від пубертату до менопаузи
СПКЯ супроводжує людей десятиліттями, але прояви можуть змінюватися. У підлітковому віці на перший план часто виходять акне, порушення циклу та питання самоідентичності. Пізніше більше уваги привертають фертильність, вага, артеріальний тиск і рівень глюкози. У перименопаузі гормони змінюються знову: одні скарги можуть зменшитися, а ризики серцево-судинних захворювань можуть стати більш вагомими.
Тому якісне управління СПКЯ має бути динамічним. Мета — не дотримуватися одного жорсткого протоколу все життя, а в кожній фазі знайти оптимальне поєднання способу життя, медикаментів і психосоціальної підтримки.
Психічне здоров’я — СПКЯ також психічне випробування
СПКЯ не обмежується лабораторними показниками. Дослідження показують підвищену частоту депресивних симптомів, тривожних розладів, розладів харчової поведінки та незадоволення власним тілом. Видимі зміни, як-от акне, підвищене оволосіння або набір ваги, конфліктують із суспільними уявленнями про ідеал і можуть істотно впливати на самооцінку та стосунки.
Варто думати про психічне здоров’я від самого початку. Відверті розмови в сім’ї чи з близькими, хороша комунікація з лікарем, психотерапевтична допомога, консультації з харчування, коучинг з рухової активності та групи підтримки можуть допомогти бачити СПКЯ не як особисту невдачу, а як розв’язну задачу. Стабільна психічна база підвищує шанси довготривалого впровадження медичних і побутових змін.
Коли слід звернутися до лікаря при підозрі на СПКЯ?
Порадитися з лікарем варто, якщо ваш цикл протягом кількох місяців суттєво нерегулярний, якщо менструація відсутня більше трьох місяців або якщо у вас дуже рідкі кровотечі. Також сигналами тривоги є новий гирсутизм, стійке акне, невмотивований швидкий набір ваги, сильна втома або нездійснений бажаний вагітність протягом 12 місяців (для людей старших за ~35 років це часто рекомендують оцінювати вже після 6 місяців спроб).
Невідкладними симптомами є сильні болі в низу живота, раптові односторонні болі, лихоманка, порушення кровообігу або дуже сильні кровотечі — у таких випадках потрібна термінова медична допомога. СПКЯ неможливо достовірно діагностувати самостійно. Структурований огляд із збором анамнезу, лабораторією та ультразвуком — найважливіший крок, щоб отримати ясність і розробити доречний план.
Висновок — розуміти СПКЯ і управляти ним самостійно
СПКЯ — поширена й складна проблема, яку досі недооцінюють. Водночас сьогодні є кращі дані, сучасні настанови та різноманітні методи лікування. Комбінація дієти, дружньої до глюкози, регулярної рухової активності, індивідуально підібраної медикаментозної терапії та довготривалої підтримки дозволяє багатьом людям значно покращити цикл, стан шкіри, метаболізм та фертильність. Важливо приділити час, щоб зрозуміти свій організм, користуватися надійними джерелами інформації й обирати команду фахівців, яка вас слухає і приймає рішення разом із вами. СПКЯ — хронічна, але добре контрольована схильність: чим краще ви її знаєте і чим точніше лікування й повсякденні підходи відповідають вашому життю, тим більше ви повертаєте собі свободи для здоров’я, планування сім’ї та якості життя.